Підготовка саду до зими

Радіючи хорошому врожаю, не потрібно забувати, що в своєму саду ви отримали не останні плоди. І в наступному році, і ще багато років, а то й десятиліття дерева будуть давати врожай вам, вашим дітям і онукам. Тому збираючи врожай, дбайливі господарі старанно доглядають за своїми зеленими друзями.

Регулярно збирають падалицю, стиглі, але пошкоджені плоди переробляють у сухофрукти, соки, джеми, а гнили, висохлі та непридатні для переробки закопують або спалюють. Якщо цього не зробити, личинки вийдуть із плодів, залялькуються, а наступного року дадуть нове покоління шкідників.

Збирають та знищують муміфіковані (засохлі) та гнилі плоди – резервацію хвороб, а також залишки пакувального матеріалу, прокладки із соломи, трави, паперу між гілками. Знімають ловчі пояси, паперові спалюють, а виготовлені з мішковини кип'ятять, висушують і складають у сухому місці до наступного року.

Обробляють 3% нітрофеном або залізним купоросом жердини, складають їх на підставки і накривають плівкою, щоб не гнили. Вирізають сухі та поламані гілки, збирають і спалюють. Камедь на кісточкових обережно зрізують ножем, рани промивають 3% розчином оцту або щавлевої кислоти.

Восени можна лікувати рани і дупла. Краї їх зачищають гострим ножем та замазують садовим варом, фарбою на оліфі або сумішшю глини, коров'яку з додаванням невеликої кількості дрібної вовни.

Для захисту майбутнього врожаю.

Восени заготовляють коріння чемериці, відвари і настої з якого знищують яблуневих попелиць, малинового жука, несправжніх гусениць вишневого слизового пильщика, яблуневої плодожерки, гусениць кільчастого шовкопряда, відлякують мишей і павуків. Водночас заготовляють кореневища кінського щавлю і кульбаби, які можна використовувати для боротьби з кліщами та попелицями; живокосту (дельфінія) — проти білана жилавого, золотогуза, кільчастого шовкопряда, яблуневої мідяниці і городніх шкідників. Збирають і нанизують на нитку або рибальську волосінь нетоварні (але не уражені збудниками хвороб) плоди гіркого перцю, які навесні і влітку майбутнього року стануть в нагоді для боротьби з попелицею і равликами.

Видаляють кореневу поросль, вирізавши пагони в їх основі на кільце, щоб не витрачати на це дорогий час весни. Якщо влітку були дуже поширені грибні хвороби, яблуню, аґрус і смородину обробляють 5% розчином залізного купоросу, а полуниці – 1% бордоською рідиною або її замінниками.

Багато шкідників зимують у тріщинах і під корою на стовбурах дерев. Тому їх ретельно очищають шкребками і ножами, обприскують залізним купоросом і білять густим розчином вапна (2-3 кг вапна, 300 г мідного купоросу і 1 кг глини на 10 л води) або спеціальною захисною фарбою ВС-511. Це також профілактика проти сонячних опіків.

При утриманні ґрунту під чорним паром в кінці вересня перекопують його в міжряддях на глибину 18-20 см, а в пристовбурних колах 10-12 см, зменшуючи глибину безпосередньо біля стовбура дерева. Перед перекопуванням вносять в розрахунку на 1 м² площі 50-100 г фосфорних, 20-40 г калійних добрив і по 5-10 кг органічних добрив.

Восени азотні добрива не вносять, щоб не викликати зростання дерев. Крім того, азотні добрива дуже рухливі. Осінньо-весняними опадами вони можуть вимиватися за межі кореневої системи дерев і кущів.

Корені малини розташовані неглибоко, тому внесені добрива лише злегка загортають зверху невеликим шаром ґрунту.

Для успішної зимівлі необхідно, щоб плодові дерева накопичили достатньо поживних речовин, а тканини дозріли, тому не слід у кінці літа — на початку осені підживлювати їх азотними добривами і щедро поливати. Молоді пагони корисно прищипнути, а іноді навіть підсушити ґрунт, для чого перекопують пристовбурні кола.

Після опадання листя у посушливу осінь і якщо був високий урожай, який виснажує дерева, проводять під зимові вологозарядні поливи, витрачаючи по 60-70 л води на 1 м² пристовбурового кола. Вони сприяють осінньому росту коренів і покращують умови зимівлі дерев, тому що навіть в період спокою дерева випаровуються вологу і якщо в ґрунті мало, можуть загинути або ослабнути. На піщаних і кам'янистих ґрунтах такі поливи особливо бажані, норми їх можуть бути декілька вище.

Готуючи сад до зими, очищають його територію від рослинних залишків, щоб вони не привертали мишей. В окремі роки вже восени видно, що мишей буде багато і щоб запобігти пошкодженню дерев, розкладають принади, приготовані з бактороденциду або зоокумарина (50-60 г препарату на 1 кг каші, борошна, крупи або рибного фаршу). Розташовують їх так, щоб вони були недоступні для птахів та свійської птиці – краще в толевих трубках товщиною 3-4 см і завдовжки 15-20 см. В них миша залізе, а для птахів принада недоступна.

Листя може стати резервацією хвороб і шкідників, а тому їх своєчасно згрібають і спалюють або складають у компостну купу. Для захисту коренів від вимерзання утеплюють ґрунт, розклавши в пристовбурних колах і посадках малини та смородини перегній, компост, торф або тирсу шаром 5-6 см. Піщані ґрунти промерзають більше, тому шар мульчі повинен бути товщі.

Після настання сталих морозів і при утворенні на поверхні ґрунту невеликої промерзлої кірки, полуницю вкривають матами, соломою, стружкою. Не слід вкривати листям яблуні, груші, вишні, у яких з полуницею загальні хвороби та шкідники. Небажані як покривало також тирса, яку навесні важко зібрати і винести за межі грядок.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

fourteen − 9 =

uk